16.12.2017    

Путивльские ведомости

НАРОДНИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ


Сидір Ковпак народився в родині полтавського селя           нинабідняка. Подальше його життя  було  насичене боротьбою та несподіваними поворотами долі, цілком характерними  для тієї епохи. Почав воювати ще в Першу світову війну розвідником, за що заслужив два  Георгіївські хрести. Під час громадянської війни Сидір Артемович  боровся з Денікіним у лавах партизанського загону, який сам організував і очолив. Потім брав участь у боях на Східному фронті у складі легендарної Чапаєвської дивізії. Після остаточного встановлення Радянської влади займався господарською роботою, особливо досягнувши успіху в дорожньому будівництві, яке з гордістю іменував своєю улюбленою справою.
Напередодні війни С.А. Ковпак працював на посаді голови Путивльського міськвиконкому. Восени 1941 року за завданням Путивльського РКВКП(б), очолив партизанський загін, який згодом переріс у велике партизанське з’єднання.
Сидір Артемович виявився  талановитим партизанським ватажком, що мав нестандартне мислення, користувався авторитетом та повагою серед партизанів. Він був  сміливим, розумним,  вміло розбирався в людях. Ковпак  мав твердий характер, суворо вимагав виконання наказів, безжалісно відносився до зрадників і боягузів, але в той же час  з розумінням ставився до помилок.
Під командуванням С.А. Ковпака Сумське партизанське з’єднання здійснило декілька складних і небезпечних рейдів по тилах ворога. Будучи, по суті, цивільною людиною, він  за роки війни став генералмайором і був двічі удостоєний найвищої відзнаки  Радянського Союзу. Сидір Артемович з тих людей, які пройшли тернистий шлях боротьби на окупованій ворогом території і, попри важкість партизанського життя, чесно виконали свій громадянський обов’язок і, безперечно заслуговують на добру пам’ять. В популярній літературі та архівних документах, що висвітлюють партизанський рух, можна зустріти немало  відгуків про нього.
Ось, як   характеризував Ковпака письменник Микола Шеремет у доповідній записці на ім’я М.С. Хрущова: «Майже легендарною славою зараз користується на Україні Герой Радянського Союзу Сидір Артемович Ковпак. Його люблять та поважають партизани і населення, ненавидять вороги. Скромний і простий у побуті, ласкавий, а коли треба то й суворий; блискучий партизанський тактик і воєначальник – таким знають свого «батька» чи «старого» партизани».
Так,  писав про Сидора Артемовича  кореспондент газети «Правда» Леонід  Коробов «Ковпак   людина літня, років 55… Певна річ, розумний чоловік. У загоні його шанують, навіть схиляють перед ним голову. Здоровий добрий гумор, гарна українська мова, чималий військовий досвід. Він на своєму місці. За імперіалістичну отримав двох Георгіїв і дві медалі. Як бувалий вояка добре знає психологію німців, тож не боїться їх. Я високо ціную воєнний хист Ковпака, більше того, його талант партизанського ватажка…»
При цьому Сидір Артемович зовсім не відрізнявся якоюсь особливою бравою військовою зовнішністю. Видатний партизанський генерал скоріше нагадував літнього селянина, що дбайливо опікає своє велике і складне господарство. «Оце хазяйське око, упевнений, спокійний ритм похідного життя і гул голосів у гущавині лісу, неквапливе, але і не повільне життя упевнених людей, що працюють з почуттям власної гідності, – це моє перше враження про загін Ковпака», – писав начальник розвідки з’єднання Петро Петрович Вершигора.
С.А. Ковпак був талановитим командиром, який  вміло поєднував  свій величезний досвід солдата і господарського працівника. Він  «не ліз всюди і без пуття у бій, втрачаючи сили, обростаючи пораненими з самого початку рейду, витрачаючи на дрібниці боєприпаси». Навпаки він вмів «вужем виповзти з партизанського краю, пройти з найменшою кількістю боїв до мети і завдати нищівного удару з того боку, з якого противник не чекає». Сидір Артемович  враховував не тільки конкретні фактори війни – бій або диверсію, але й той резонанс який викличуть в народі дії партизан. І народ допомагав йому, бо «Ковпак робить, як народ хоче!» Невипадково він  мав велику славу серед населення України та Білорусії. Йому приписували справжні та вигадані подвиги, навіть складали пісні:
        То не дуби зашуміли,
        Не хмару здіймає –
        Ковпак Сидір партизанів
        До бою скликає.
Високим авторитетом користувався С.А. Ковпак серед командного складу партизанських формувань України. До нього з повагою ставився М.І. Наумов, відомий своїм критичним ставленням до багатьох партизанських командирів. Він рекомендував М.С. Хрущову призначити Ковпака на чолі філіалу УШПР, який пропонували створити на Правобережній Україні. Наумов вважав, що саме Сидір Артемович здатний активізувати партизанський рух.
Наприкінці серпня 1942 року відбулася знаменита нарада керівників партизанського руху в Москві. Серед інших Україну представляв і Сидір  Артемович. Там відбулося його особисте знайомство зі Сталіним На нараді було схвалено  рейдову тактику партизанської боротьби, що дало   можливість народному полководцю  відчути себе «самостійним чинником» у нелегкому партизанському житті.
Не полишена інтересу характеристика С.А. Ковпака  в документах гітлерівців та учасників націоналістичного підпілля.
Наприклад, з документів Зондерштабу «Р» (Росія): «…у Москві Ковпака вважають батьком партизанського руху на Україні, що С.А. Ковпак – загальновизнаний авторитет серед командирів і рядового складу партизан, має багато прихильників серед молоді. Сам бере участь у боях, себе не береже». Фашистські агенти, які засилалися в партизанські з’єднання та загони, вбачали своє головне завдання у тому, щоб знищити командира. Прагнули захопити його в полон або ліквідувати за велику ціну, бо для партизанського загону командир, як для військової частини прапор. Прапор збережено – частина вважається діючою. Гітлерівці оцінили життя С.А. Ковпака в 100 тис. злотих (або 50 тис. нім. марок).
Зі звіту теренового осередку ОУН про діяльність радянських партизанів дізнаємося: «Сам Ковпак – людина інтелігентна.  Ось що розповідав про нього один чоловік, що був схоплений партизанами за провідника і мав змогу поговорити з Ковпаком: «Середнього росту, чорна борідка, зачіска направо. Ходить без шапки, в цивільному вбранні; на грудях 45 орденів Леніна. Іде на чолі банди першим. До українців говорить поукраїнські; до москалів помосковські. На загал робить враження висококультурного чоловіка…».
Серед архівних документів партизанського руху можна зустріти відомості дещо іншої тональності, що стосуються С. А. Ковпака.  Та при їх оцінці треба враховувати  суб’єктивність та упередженість авторів. Частину цих документів було складено в конфліктних ситуаціях і багато чого у них  перебільшено. Наприклад, начальник радіовузла з’єднання, молодший лейтенант  Галина  Бабій, з якою у Ковпака були напружені стосунки, називає Сидіра Артемовича невитриманим, грубим, некультурним, додаючи, що його важко зрозуміти.
Багато сучасників згадували, що Сидір Артемович мав круту вдачу та був швидким на розправу. «Действительно наш Дед был натуры непростой. Мог и вспылить и взбучку задать, но также быстро отходил, не держа зла на провинившегося» – писав Семен Павлович Тутученко у книзі «Люди,  которых я знал».   Дійсно, була у Сидора Артемовича і така звичка: замість того, щоб накладати на підлеглих стягнення за дрібні порушення дисципліни, він міг покарати винуватців своїм нагаєм.  Але цей дисциплінарний захід з розумінням сприймався особовим складом з’єднання і давав певні результати. Його можна зрозуміти, адже за тих  умов треба було, іноді, діяти жорстко, вони накладали на командира велику відповідальність. В руках командира концентрувалася законодавча, виконавча та судова влада. І потрібно було витримати той величезний тягар влади.   
Ось такою колоритною особистістю постає перед нами С.А. Ковпак – людиналегенда. Так, він мав нелегкий, часто непоступливий характер, але він був людиною здорового глузду, хоробрим воїном,  добрим господарем і мав особливу привабливість, яка притягувала до цієї непересічної людини.
Ярослава Полянська,
науковий співробітник екскурсійного відділу історикокультурного заповідника у м. Путивлі

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить








      

Веселье...
НидФоСпид...
Old Site 72
Old Site 93
RamashkiN

 lnfomebel