Презентація на тему «Чорнобильська катастрофа» (варіант 3)



Слайд #1

Чорно́бильська катастро́фа
 — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана

Слайд #2

Чорно́бильська катастро́фа
 — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана

Слайд #3

Чорно́бильська катастро́фа
 — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана

Слайд #4

Чорно́бильська катастро́фа
 — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана

Слайд #5

Чорно́бильська катастро́фа
 — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана

Слайд #6

Чорно́бильська катастро́фа
 — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Презентацію підготувала
Учениця 9-Б класу
НВК №1
м. К.-каширського
Качур Діана

Слайд #7

Фото з журналу «Радянське життя»: головний зал 1-го енергоблоку Чорнобильської АЕС 29 квітня 1986 року в Чорнобилі. Радянський Союз визнав, що на електростанції сталася аварія, але не надав додаткової інформації. (AP Photo)

Слайд #8

Шведський фермер прибирає заражену радіоактивними опадами солому через кілька місяців після вибуху на ЧАЕС у червні 1986 року. (STF/AFP/Getty Images)

Слайд #9

Радянський медичний працівник обстежує дитину, яка була евакуйована з зони катастрофи в радгосп «Копелово» під Києвом 11 травня 1986 року. Знімок був зроблений під час поїздки, організованої радянською владою з метою показати, як вони справляються з аварією. (AP Photo/Boris Yurchenko)

Слайд #10

. Голова Президії Верховної Ради СРСР Михайло Горбачов (у центрі) та його дружина Раїса Горбачова під час бесіди з керівництвом АЕС 23 лютого 1989. Це був перший візит радянського лідера на станцію після аварії, що сталася в квітні 1986 року. (AFP PHOTO/TASS)

Слайд #11

Кияни стоять у черзі за бланками перед перевіркою на предмет зараження радіацією після аварії на Чорнобильській АЕС, у Києві 9 травня 1986 року. (AP Photo/Boris Yurchenko)

Слайд #12

Один із інженерів, що працювали на ЧАЕС, проходить медичний огляд в санаторії «Лісова поляна» 15 травня 1986 року, через кілька тижнів після вибуху. (STF/AFP/Getty Images)

Слайд #13

 Активісти організації з захисту навколишнього середовища позначають залізничні вагони, в яких знаходиться заражена радіацією суха сироватка.

Слайд #14

На знімку, який був зроблений 14 квітня 1998 року, можна бачити панель управління 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. (AFP PHOTO / GENIA SAVILOV)

Слайд #15

Працівники Чорнобильської АЕС проходять повз пульт управління зруйнованого 4-го енергоблоку станції. 26 квітня 2006 Україна відзначила 20-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС. (AFP PHOTO/GENIA SAVILOV)

Слайд #16

Працівники Чорнобильської АЕС проходять повз пульт управління зруйнованого 4-го енергоблоку станції. 26 квітня 2006 Україна відзначила 20-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС. (AFP PHOTO/GENIA SAVILOV)

Слайд #17

Працівники Чорнобильської АЕС проходять повз пульт управління зруйнованого 4-го енергоблоку станції. 26 квітня 2006 Україна відзначила 20-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС. (AFP PHOTO/GENIA SAVILOV)

Слайд #18

Працівники Чорнобильської АЕС проходять повз пульт управління зруйнованого 4-го енергоблоку станції. 26 квітня 2006 Україна відзначила 20-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС. (AFP PHOTO/GENIA SAVILOV)

Слайд #19

Процентне співвідношення забруднення, що створюється різними ізотопами через деякий час після аварії
Інтенсивність зовнішнього гама-випромінювання поблизу ЧАЕС

Слайд #20

наслідки чорнобильської катастрофи

Слайд #21

Кількість дітей з синдромом Дауна, що народилися в Білорусі в 80-х —90-х роках. Зверніть увагу на пік частоти появи захворювання в січні 1987 року

Слайд #22

вшанування пам*яті